Міністерство культури України

Виставки
 
 
 
   

 

7 березня 2013 року у фойє літературно-меморіального музею Т.Г.Шевченка відкрита виставка робіт
майстрині Валентини Григорівни Димерець «Небес полотно розшите ключем журавлиним».

 

Майстриня, котра 39 років пропрацювала медичною сестрою у Шевченківській дільничній лікарні, з дитячих років захоплювалась вишиванням. Хрестик до хрестика – і на полотні з’являються пейзажі, ніби вони щойно вийшли з-під руки великого художника. Поряд з картинами милують очі подушечки, серветки, скатертини, накидки на великодні кошики.
Центральну частину виставки прикрашає ікона Богородиці у рушникові, вишитому на домотканому полотні. Його Валентина Григорівна подарувала для колекції заповідника, відтворивши давній старовинний узір.
Роботи нашої майстрині милують очі не тільки тут, на батьківщині поета, а й у різних куточках Сумщини, звідки родом ця добра жінка. Вона вишивала їх у дарунок своїм сестрам, племінницям, друзям.
З безмірною вдячністю до маминих вишуканих, естетично підібраних по смаку і колориту вишитих картин та ікон з рушниками відгукуються діти Валентини Григорівни. Син Ігор з родиною проживає у Москві. І мамині роботи зігрівають його оселю, навівають спогади про рідне село.
Донька Ольга з сином та чоловіком зовсім поряд, у сусідньому з Шевченковим с. Моринці. Її домівку також уквітчують мамині вишивки. Від них теплішає довкола, бо вони випромінюють спокій, затишок, любов.
У фойє музею, де розміщена виставка, гості та відвідувачі оглядають роботи майстрині, які то пейзажами осені, то зимовим надвечір’ям, то коханням Ромео і Джульєтти захоплюють, спонукають замислитись над буттям земним.  

     
 
І тут, як теплий незримий подих присутності Кобзаря у його храмі, мелодія пісні «Ой три шляхи широкії». Це чоловічий квартет Шевченківського будинку культури у складі А. Різника, В. Пономаренка, Л. Шаха, І. Будника вітає Т. Шевченка з 199-ю річницею народження та Валентину Григорівну за її мистецьке вміння дарувати прекрасне. Пісні, виконані квартетом, лились залами музею, вони заповнювали все довкола, а присутні, не соромлячись витирали сльози, викликані збуреними почуттями, спогадами, акордами музики.
     
Подарунок заповіднику від гостей свята - ювілейне видання "Кобзаря"
     
Колектив Національного заповідника бажає Валентині Григорівні тепла і затишку, любові від рідних.
Хай руки творять на тканині живу, неповторну красу, хай вишиті Вами рушники, як святі обереги, захищають всю родину, частіше збираючи її у Вашій затишній господі! 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
©batjkivshhyna-tarasa.com.ua