Пленер "Акварелі з Тарасової оселі" - 2016

22 червня 2016 року у Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» розпочався Другий пленер «Акварелі з Тарасової оселі». У ньому взяли участь художники Черкащини Микола Миколайович Лютенко і Віктор Григорович Крючков, заслужений художник України Лесюк Юрій Петрович зі Львова, місцева художниця Ольга Малько та студенти Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім.І.Труша.

Студенти Львівського коледжу ім. І.Труша , викладач коледжу Ю.Лесюк, працівники заповідника

Студенти художнього коледжу Білик Андрій, Войтків Оксана, Крисюк Марія, Федчишин Оксана, Бенях Василина, Іванців Христина, Мусянович Андрій, Самкова Олександра, Бубняк Соломія, Ткаченко Діана під керівництвом Ю.П.Лесюка на батьківщині Тараса Шевченка проходили пленерну практику, отож мали нагоду стати учасниками пленеру «Акварелі з Тарасової оселі». 

Микола Лютенко та Віктор Крючков біля хати батьків Т.Г.Шевченка у Шевченковому

Юні та досвідчені художники писали картини у селах Шевченковому, Моринцях, Стеблеві (на батьківщині І.Нечуя-Левицького) та у місті Корсуні-Шевченківському. Неймовірна природа Шевченкового краю надихнула творців на створення чудесних пейзажів.

Завершення пленеру відбулося в урочистій, але затишній атмосфері біля хати батьків Шевченка. Художники передали свої роботи на зберігання у фонди заповідника. Кожен учасник отримав Подяку за участь у пленері. Ольга Малько прочитала власну поезію, яку написала експромтом; Юрій Лесюк нагадав пам'ятну з дитинства науку гри на баяні, загравши "Реве та стогне Дніпр широкий". А потім запрошені гості Володимир Пономаренко і Наталія Карпенко подарували присутнім пісенну насолоду. Мелодії розливалися садибою Шевченків. Співали всі, і здавалося, що підспівувала сама природа. 

 

* * *

Аж якось так незвично й поетично,
В музеї тиша. У спекотний день
Я занотую незвичайну тишу
В новім блокноті для нових ідей.
Можливо, пафосу не вистача сьогодні,
Та лірика шумує через край.
В саду тінистім, в тиші й прохолоді,
Як і Тарас, тут відчуваю рай.

Ольга Малько